Самбірський сексуальний скандал без рожевих окулярів, або декілька нестатевих актів (25.05.2017)

СексСкандал

Цей матеріал мав вийти ще в минулу п’ятницю, по гарячим слідам, але я вирішив взяти невеличку паузу: потрібно було і переосмислити все в спокійній обстановці, і послухати обидві сторони цього конфлікту. Та й інтрига, після останньої публікації про засідання виконкому зайняла не останнє місце: вже почалися телефонні дзвінки – купився, продався, збожеволів, порозумнішав… Але я запевняю вас: яким був, таким і залишився – зняв тільки рожеві окуляри. Отже, почнемо.

Акт перший. Тераріумне лібідо.

Вчергове звільнено заступника самбірського міського голови Наталію Зрем’як. Вчергове політичний скандал в місті. Вчергове почнуться судові процеси. Вчергове Самбір, та й не тільки він, буде смакувати: хто кого… Вам, панове не набридло? В своєму тераріумі перегризлися однодумці, і ті обивателі тераріуму, яких покусали сильніше, тепер звертаються за межі тої банки по допомогу до тих, яких ще недавно самі кусали. Панове ті, які нав’язали керівника міста нам, самбірчанам на нашу голову! Ми уже наспостерігалися за таким керівництом, отримали відповідне задоволення, хоча і не заслужили на таку милість. А ви, заслуживши на побиття тепер хочете стати невинними ягнятками? Несіть тепер адекватну відповідальність. А ми почекаємо на ті часи, коли Юрій Петрович очистить свою команду від того сміття, яке його привело до влади. Перефразовуючи Шиллєра скажу так: мавр має зробити свою справу і мавр має піти куди небудь. І давайте не будемо заважати йому, бо почистити Авдієві, перепрошую, Гамарові конюшні може тільки сам Гамар. Тим більше, що дати йому свободу в своїх діях просили і поважні люди. Досвідчений керівник Тарас Копиляк в одному з інтерв’ю «Самбірській газеті» чітко висловився, що у нас є легітимно обраний міський голова, у команди якого ще попереду виконання всіх передвиборчих обіцянок. І як сказав легітимно обраний міський голова: звільню всю ратушу від непотребу і піду сам. Що він, почасти і робить. Вам назвати прізвища звільнених та усунутих від корита однодумців, які агітували та голосували за нього не тому, що Гамар найрозумніший, а тому, щоб до влади не прийшла, як вони на кожному кроці образливо  кричали, – «мнєта бульба»? І дійсно, вона може бути мнєта, якщо не зрозуміє, що особа, яка продала когось хоча б один раз, орієнтується тількі в кольорах корита. Знову шукають собі якого-небуть педального коня, щоб тими педалями крутити йому мізки. Бо до влади йде, нібито робоча конячка, а вже потім його оточення прикручує йому педалі. Хоча треба поважати тих людей, які перед виборами йшли з ним в одній упряжці, але під час його керування зрозуміли, що віз їде не в ту сторону та чітко заявили і меру, і громаді свою позицію. І коли міський голова не дослухався до їх порад – написали заяви про вихід із провладної депутатської фракції «Воля» та перехід в опозицію до міського голови.

А про той сексуальний скандал… Вся справа в яйцях, точніше в їх рівні. Бо таке інтимне непорозуміння ні до одного виїденого яйця не дотягує, навіть до тухлого. І сумніваюся, що в тій непримиримій злобі учасників цього скандалу один до одного, ми знайдемо якусь істину. Хоча, як казав Марк Твен: коли сумніваєтеся, говоріть правду. Я вирішив дослідити ту брудну тему взаємовідносин колишніх заклятих однодумців, а тепер непримиримих опонентів. Не буду переповідати «задушевну» розмову в тому «овальному  кабінеті» між міським головою та його заступницею, їхні пропозиції один одному, – зайдіть в Фейсбук, – там все описано, навіть і те, чого не було. Але мені було цікаво почути все з перших вуст. Послухавши живого Юрія Гамара та цифрову Наталю Зрем’як, я зрозумів: потрібно на деякий час їх обох закинути куди-небудь на безлюдний острів, а потім вияснити, хто з них був правий, а хто нерозумна особа…

Акт другий. Жіноча партія.

В минулу суботу, на наступний день після того ратушного шуму учасник «ніжних» взаємовідносин Наталія Зрем’як «дала» прес-конференцію для місцевих мас-медіа. Я мав можливість послухати її у записі на диктофон, бо мене, чомусь не було запрошено на цю довірчу розмову. Ну ні, напередодні мені щось там натякалося…  Але, за словами пані Наталі, і Юрій Петрович і їй щось там натякав, але не збулося…

Так ось. В медицині лікування всякої хвороби починається зі здачі аналізів об’єктом лікування. А в самбірській політиці з аналізу почалася хвороба. З аналізу прогнозування суспільно-політичних та соціально-економічних процесів в місті Самборі, який, відповідно до розпорядження міського голови, мала зробити заступник Самбірського міського голови з гуманітарних питань Наталія Зрем’як. Отримала завдання як та падчерка від мачухи: піди в грудні в ліс та назбирай підсніжників. Ось і пішла пані Наталя збирати ті «підсніжники». Тільки різниця в тому, що у казкової падчерки було дванадцять місяців, а самбірській підневільній «мачуха» дала на ту роботу тільки п’ять годин. І що можна за такий час назбирати? Хіба пригоди на свою голову. Таки назбирала… І сексуальний конфлікт, і розпорядження на звільнення, і погіршення здоров’я…

А тепер по суті. Минулого четверга, 11 травня, в 11.45 заступнику міського голови пані Наталі Зремяк дали на ознайомлення розпорядження міського голови, де було сказано, що вона до 17 години цього дня повинна була надати міському голові вищесказаний аналіз… Як повідомила пані Наталя, такі аналізи не робляться за три години. Потрібно, принаймні тиждень: зібрати зі всіх відділів дані, пройтися по комунальних підприємствах і т.д. і тільки тоді, якщо меру потрібні серйозні цифри, можна буде робити якийсь аналіз. Мало того, до 17 години цей заступник мала надати інформацію, щодо причин та шляхів попередження конфліктних ситуацій в Самборі. Взявшись до непосильної роботи, заступник міського голови задзвонила в місцеву поліцію до керівника цієї служби з проханням надати їй терміново, до вечора, інформацію для звіту. Керівництво поліції відповіло їй, що за такий термін це зробити нереально. І взагалі, де тільки не телефонувала, їй відмовляли в такий термін надати якісь серйозні дані. Але завдання треба було виконувати.

Під час складання аналізу політичної ситуації, як говорить пані Наталя, вона пішла ва-банк: доповіла міському голові, що в міській раді є політична криза. Трохи більше десяти місцевих депутатів є проблемними для міста. Вже майже рік відсутній секретар ради. І як висновок, вона узагальнила, що для усунення причин виникнення конфліктних ситуацій в місті потрібно змінити все керівництво міста на чолі з міським головою. Як думала, так і написала. Зрештою, і як службовець, і як громадянин має право на власну думку. Міський голова, прочитавши цей звіт-пояснення, також має право на свою думку. Подумавши тиждень, він викликав свого заступника пані Наталю до себе, та попросив надати нові пояснення на старі. На що пані Зрем’як попросила його надати нове розпорядження на виконання старого. Ви, шановні читачі щось зрозуміли в логіці дій міського голови та в справедливій іронії підлеглого? Скандал починав набирати оберти. За словами жінки, в якийсь момент розмови на повишених тонах, мужчина запропонував їй роздягнутися, лягти, та прийняти відповідну позу…

Це, за словами пані Наталі був перебір. Вона в істериці вибігла з кабінету, щось там бормочучи, бо не тільки губи, а й все тіло було непідконтрольне їй. Не відаючи куди біжить, опинилась в якомусь кабінеті, де їй місцеві працівники надали посильну допомогу. Очунявшись, дочекалася обідньої перерви та й пішла писати заяву в поліцію про негідну поведінку міського голови.

Повернувшись з обіду довідалася, що розпорядженням міського голови вона, за прорушення присяги службовця, вже звільнена з роботи. Не допоміг і її чоловік, який, дізнавшись про таке, прийшов на чоловічу розмову з міським головою. «Розмови», слава Богу, не відбулося, бо могли дорозмовлятися ще на звільнення обох від волі.

Червоною ниткою цього інтерв’ю проходила теза, що після поновлення її на роботі, її робота складалася з суцільних принижень її особи, та суцільного терору з боку міського голови. Я не знаю, як мали закінчитися неприродні, останнім часом, відносини між колишніми однодумцями, але такого кінця, я думаю ніхто не міг передбачити. Хоча, як каже пані Наталя, останнім часом зі сторони міського голови був такий перебір, що несилу було вже терпіти всякі приниження і вона скликала мас-медіа міста щоб викласти свій крик душі. Має на то право.

Акт третій. Соло мужчини.

Сольну партію по цьому питанню другий учасник тих розборок виконав на розширеній прес-конференції, яка відбулася в середу, 24 квітня, в ратуші. Вся прес-конференція міського голови буде мною описана в наступній публікації. А тут тільки скажу, що під час годинної розмови з самбірськими мас-медіа міський голова приділив уваги на цей скандал всього 2 хвилини, мотивуючи тим, що ця справа є надумана і про неї немає чого багато говорити. Як він сказав: «Дуже складно коментувати еротичні фантазії стурбованої  жінки». За словами мера, її використовують як знаряддя дискредитації міського голови. Шкода, тільки, що вона цього не розуміє. А якщо говорити по суті, то як сказав пан голова: «В приймальні завше стоїть 3-5 чоловік. І як домагатися когось в робочий час, при незамкнутих вхідних дверях… Не розумію, що це було. Видно, вона виконувала чиєсь політичне замовлення. Іншого пояснення щодо цього інциденту у мене немає».

Присутні на зустрічі особи практично не наполягали на продовженні неприємної теми і своєю мовчазною згодою вирішили припинити обговорення цього питання. Мовляв, нехай в цьому питанні розбирається поліція.

Акт четвертий. Lacrimosa (реквієм).

«Покійника винесли…». Не я придумав цю фразу. Не виборчий опонент, що виграв ці мерські перегони це прорік. Не депутати минулої та теперішньої каденцій так висловилися. Це промовила Наталія Зрем’як в сесійній залі Самбірської міської ради перед початком першої установчої сесії нового скликання. Як там в мудрого царя Соломона сказано: «Tempora mutantur, et nos mutamur in illis» – час розкидувати каміння і час їх збирати…. Це стосується всіх минулих, теперішніх та майбутніх владних осіб…

P.S. А тепер, панове фейки в Фейсбуці вгадайте, де, з ким і за чий рахунок я сьогодні обідав?

P.P.S. Знаю, що прочитавши цей матеріал я наражуся на  страшну критику непримиренних опозиціонерів та інших незадоволених цією публікацією осіб. Але… Коко Шанель: «Мені плювати, що ви думаєте про мене, тому що я про вас взагалі не думаю».

Напишіть відгук