Пост скрипт на попередній пост (12.03.2020 Автор допису: Богдан Мельничук)

24

Після довгої перерви в веденні блогу я вирішив продовжувати свої писульки. Чесно кажучи, пальчики вже давно просилися до клавіатури. Але я дав собі колись слово не пхатися більше у всілякі розборки людей, які самі не знають, що вони хочуть, а тільки дістають задоволення від того, як «взувають» їхніх опонентів.

І ось, випала нагода перевірити себе, чи є ще порох на телефонній трубці. Опублікував статтю про роботу Самбірської РДА. Правда, на прохання героя цієї публікації я, тимчасово закрив цю статтю. І після цього мій мобільник виблискував як позлітка на новорічних баньках. За попередніх три дні було стільки дзвінків на цю тему…

Нічого особливого і нічого кримінального в цій публікації не було. Серйозних претензій до роботи цього керівника РДА в мене не було – ну працює за столом, кудись там дзвонить, щось там підписує, деколи скликає наради і ходить на всілякі там імпрези та презентації… Коротше, виконує представницькі функції держави так, як вміє. А в цій статті я тільки натякнув на те, що керівник району не володіє ситуацією в своїй установі, і деякі спеціалісти роблять, і з ним, і з громадянами, і з підприємцями що хочуть, а він, практично, не реагує. Ні, деколи реагує: як сказала одна його підлегла – він «грає» тих, хто мовчки, опустивши голову покірно слухає, а тих, яким палець в рот не клади. обходить стороною. Зрештою, що я тільки за цих два останніх дні в цій установі не наслухався (поки мені не закрили доступ в ці приміщення – всяке може бути: дурні приклади заразні). Але це все тільки слухи…

Я зрозумів, що зробив помилку та тимчасово закрив цю статтю, бо після того в читачів мого блогу появилася ще більша інтрига. А типовий галичанин, якщо чогось не відає, то додумує. Після тимчасового припинення публікації – що тільки не напридумували: Андрій Богданович і його патрон купили мене і я закрив статтю; я шантажую їх обох, і щось вимагаю; мене купили опоненти цієї команди для «взування вискочки» (і таке мені, практично дослівно, витикнули).

Шановні! Я призупинив публікацію, бо повірив керівнику РДА, який пообіцяв мені, що питання незрозумілого пальцевіяння виконуючого обов’язки архітектора району буде вирішено. Буде вирішено, бо, як хвалився архітектурний діяч в деяких колах: захочу поставлю підпис, не захочу – не поставлю. Це непорозуміння між мною та головою Самбірської РДА виїденого яйця не вартує. І я б закрив цю тему. Але тепер, після таких інтриг, я змушений опублікувати те, що обіцяв – саму суть непорозуміння. Тим більше, що до мене було дуже багато дзвінків: одні пропонували «добити заразу», інші – припинити травлю молодого перспектовного керівника. Ні добивати, ні травити нікого в мене і в думках не було. Я розумію, що Андрій Богданович ще молодий і зелений, що досвіду на керівній посаді в нього ще повний нуль. І всі ми з нуля починали. Але хтось прислухався до порад досвідчених осіб і безболісно проходив між рогатками, а хтось думав, що схватив бика за роги. В результаті по рогах і отримував. Тому, я вирішив відкрити попередню статтю – розбирайтеся самі. Тут – легенько вибачитися за те, що пішов на поводу Андрія Богдановича, повіривши йому, що він, отримавши те, що хотів виконає обіцянку. Але не справдилася моя надія. Цікаво, в кого він перейняв досвід невиконання обіцянок? А безпосередню суть питання читайте вже невдовзі.

Напишіть відгук